Практика Європейського суду з прав людини часто сприймається через призму окремих рішень, однак за ними стоїть цілісна система тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Одним із ключових її елементів є автономні поняття — терміни, зміст яких Суд визначає незалежно від національного законодавства держав-учасниць. Саме завдяки цьому підходу забезпечується уніфікований стандарт захисту прав людини в різних правових системах. У статті аналізується, як працює механізм автономного тлумачення, чому він є необхідним для ефективного захисту прав людини та яке практичне значення має для українського правозастосування.